Жага життя

Велике сiре мicто
Прокидаеться од сну
Зiгрiваючись у сяйвi
Сонячних утiх.

Ти прокинешся одразу,
Як на твоi очi
упаде осiнее сонце,
уже таке холодне.

Сьогоднi спав ти у пiд'iздi
бiля старого вiкна,
На холоднiм пiдвiконнi
Ти так давно не знав тепла.

Ну що ж, пора!
Тебе вже кличе
Эага життя,твiй вiрний друг-
твiй сильний дух.

Прожив ти мало ,
але вже знаеш,
Що найстрашнiшi  вiдчуття-
То крик i плач уморенного тiла.

Холод i голод наставники твоi
У повсякденному життi,
Керуеш вчинки ти своi,
Щоб втамувати бiль.

А бiль звикае вже до тебе
I кожен день, як тiнь, iде
з тобою в свiт потреб,
У свiт бажань твоiх.

А ти бажаеш лиш любовi...
А ти бажаеш лиш тепла...
Хоча б у поглядi прохожих
Хоча б у не спокiйних снах.
Осiннiй подих.Так,вiн чарiвний,
Але чарiвнiсть та - бiда
Ти, прокидаючись, гадаеш,
Як скласти новий календар.

Бо завтра буде тобi важче,
Бо завтра буде новий день.
I може, холод пробере, твоi кiстки
I без пощади тебе зламае.

А потiм...Знаеш,
Чорнi хмари покриють ясне небо.
I не вiд сонця вiдгородять,
А вiд нездiйсненних бажань.

Бажань ,якi у серцi кожнiм
мають вiчностi права,
НЕздоланну силу котрi мають,
Той невмирущий,всесильний дух.