До слави тореадора
грізний суперник не звик.
Його називають торо —
По-нашому — просто бик.
Арена кличе актора
До бою всього лиш раз.
Для того, хто зветься торо,
Існує єдиний шанс.
І несамовитий натовп
В очікуванні. Пробач,
Пробач, о торо, за надто,
За надто червоний плащ.
І люттю налиті очі
Не в тебе. В тореро. Ось
Уже бандерилья тріпоче.
Убивство розпочалось.
Захоплива гра — корида,
Та не переходьмо меж:
Він має право убити,
Та ти його маєш теж.
І він у сріблястім камзолі
Танцює на лезі смерті.
У вас — однакова доля,
І ви однаково вперті.
Його завзяття юначе
І слава минуться скоро.
От тільки за ним заплачуть,
А не за тобою, торо.
Тореро і матадори.
І передсмертний крик.
Його називали — торо.
По-нашому — просто бик.
Торо
© Copyright: Леся Романчук, 2009
Свидетельство о публикации №109070306460
Свидетельство о публикации №109070306460
Рецензии
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.