Синку мій Владюшик,
Первісток наш, лялька,
Щічки ці палаючі
Маєш ти ізмалку.
Ріс ти не шкідливим.
В мами все питався.
Час злітав так швидко,
Юності діждався!
Гей!.. минають роки.
Он який дубочок!
Будеш також мати
Синів або дочок.
Вчи ж бо колискові -
Будеш їм співати!
Потім, як ми з татом,
В гості виглядати...
У словах віршових
Почуй тугу в серці –
Не проходь ти мимо
Маминої дверці.
Хочу, як раніше,
Тебе пригорнути.
Ой, таки не досить
Стало тебе чути!
Владюшику
© Copyright: Людмила Дзвонок, 2009
Свидетельство о публикации №109070305086
Свидетельство о публикации №109070305086
Рецензии