Прелюдiя мого буття...
У чотирьох малоосвiтлених
кiмнатах.
Я планувала свiй арешт -
свое життя.
На пiдвыконнi, нiби в камерi
на гратах.
Мелодiя того, що снилося
у снах:
Знайди свiй шлях, згадай,
хто був твiй перший,
А просто иву у мрiях,
у казках.
Я - героiня п`еси,
у якiй нема завершень.
Цiкаво мабуть жити
тим життям,
Яке не пропонують нам,
яке не оберемо змалку.
Хто знае все - не дiлиться
своiм знанням.
Чи, може, я не чую його поклик
i не чекаю з неба знаку.
Жорстокiсть, бiль - феерiя
цiеi ночi,
Ми, уповiльнюючи рухи,
iдем у забуття.
Поронi, мертвi твоi очi...
Я не хотiла бачити тебе таким,
та це - життя.
Прелюдiя
© Copyright: Ярослава Койда, 2009
Свидетельство о публикации №109070206551
Свидетельство о публикации №109070206551
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.