Не читай...
Мертвi i сiрi, написанi ще тодi, коли мона було щось вдiяти. Але чомусь ти iх не читав, а тепер приходиш i мучиш невиннi душi кожного написаного слова. Час плине i його треба враховувати, щоб не було потiм пiзно i дуже шкода втраченоi митi.
Думки ж залишаються лише мертвими слiдами, колись ще живих, сподiвань i надiй.
Свидетельство о публикации №109070206173