Що ж тобі все від мене хочеться?
Що ти чуєш в моїх словах?
Чи тобі просто в кайф морочитись,
Колупатись в моїх мізкАх?
Ти все далі від мене думкою,
Я стараюсь від тебе втекти.
Пожираючи мозок, хрумкаю
І палю за собою мости.
І між нами відстань все шириться,
Розтинається прірва-рів.
То скажи – чи то справді, чи мариться?
Чи це те, чого ти хотів?
Стільки часу на тебе втратила,
Стільки нервів мені псував!
Хоч старався – тепер я знатиму,
Кого ти у собі ховав!
То звірюка така рогата є,
Називають люди козлом.
Ріжки з часом пробились між гратами,
Ба, боюсь – що й тобі назло.
Роздратовано
© Copyright: Зефир Без Шоколада, 2009
Свидетельство о публикации №109070104768
Свидетельство о публикации №109070104768
Рецензии