Немов за так...
Швидко тане сніг у полі,
Розтікається в струмки.
Вже розтанув лід на сонці,
Та розгулюють шпаки.
Заграє зі мною сонце,
Та хмаринкою морга.
Дзеленчить мені в віконце,
Веселковая дуга.
Заїздить до мене в гості,
Зачарована весна.
Привезла мені в долонці,
Два підсніжники сама.
Я біжу, неначе вдача,
І лечу, неначе в снах.
Я кохаю, мов із плачем,
І живу, немов за так...
18.08.99.Надія.
Свидетельство о публикации №109070103372