Пауль Целян - заколосилися ночi хлiби

российский вариант перевода Андрея Пустогарова
http://stihi.ru/2009/06/30/6543
и Вячеслава Куприянова
http://www.stihi.ru/2009/06/21/4077


Із сердець і голів
заколосилися ночі хліби
і слово це, косами продзвенівши,
прихиля їх до долі.

Безмовно як і вони,
Коли ми до світу назустріч:
Спантеличені,
Шукаючи спокій розради,
Пробираємось наосліп вперед,
Розчепіривши в мряці долоні.

Непорушно
Німує твій погляд в моїм,
Я мандруючи
Серце твоє підіймаю до вуст,
Чи здіймеш ти моє так високо:
Що п’ємо ми тепер,
Потамовує спрагу годин,
Те що є ми тепер,
Наповнить годинами час.

Пригубляємось?

Ані-звук, ані-відблиск -
Промайне впроміж нас, не промовить

Колосся, колосся,
покосами ночі.


***

Aus Herzen und Hirnen
spriessen die Halme der Nacht,
und ein Wort, von Sensen gesprochen,
neigt sie ins Leben.

Stumm wie sie
wehn wir der Welt entgegen:
unsere Blicke,
getaeuscht, um getroestet zu sein,
tasten sich vor,
winken uns dunkel heran.

Blicklos
schweigt nun dein Aug in mein Aug sich,
wandernd
heb ich dein Herz an die Lippen,
hebst du mein Herz an die deinen:
was wir jetzt trinken,
stillt den Durst der Stunden;
was wir jetzt sind,
schenken die Stunden der Zeit ein.

Munden wir ihr?
Kein Laut und kein Licht
schluepft zwischen uns, es zu sagen.

O Halme, ihr Halme.
Ihr Halme der Nacht.

(1951)