Сини мої, як тяжко вас родила,
Як колисала, доглядала вас.
Скориночку між вами я ділила,
Сама ж була голодною не раз.
Ростіть сини, як в лузі осокори,
Ідіть земною стежкою життя.
Нехай вам сяють з неба ясні зорі
І сонечко дарує промінь дня.
Нехай зозуля років не рахує,
І скроні не вкриває сивина!
Хай водограєм молодість вирує,
Життя, нехай квітує як весна!
Моим сынам
© Copyright: Надежда Молодая, 2009
Свидетельство о публикации №109063005130
Свидетельство о публикации №109063005130
Рецензии