Посвященно моему племяннику Игорю Малеваному

В осяйві музика лунала,
У юного творця в очах,
Кімнату ніжність обіймала,
Лунали звуки ніби птах.
І кожна нота закликала,
Віддати серце,неба край,
 З під рук чарівних ніби грала
Всіх клавіш унісон, як рай.
І в мить у такт усе злилося,
Талант,натхнення, подих долі,
Мабуть йому на мить здалося,
Що це життя вже мимоволі!


Рецензии