Звiльнились...
Це треба себе не любити
Це треба себе не цінити
Щоб на землі ось цій жити
Знущання і кривду терпіти.
Де злочин з законом газдує
А уряд для себе панує
Де діти голодні й чумазі
Просять копійку подати
А батько й хотів б заробляти
Та де тут копійку заробиш
Як все вже давно розвалили
А гроші на вітер пустили.
Старість тут не шанують
Людей копійками мордують
І мізер,за що й не прожити
І то не дають заробити.
Ми,що хотіли,добились
Навіки вже вільні,звільнились
Звільнились ми від зарплати
Від пенсії,люди,від хати
Дітей від здоров"я звільнили
Мистецтво й науку згубили
Нам крутять дурні серіали
Обносками нас закидали.
Уяву таку собі маю
Що ніби прийшли яничари
І вІльний народ український
В ярмо непосильне загнали
В майбутньому щоб і не знали
Що були ми горді і сильні
І гідно,по людськи ми жили.
Свидетельство о публикации №109062902805