Україно! Україно!
Я твоя мала дитина.
Ти мені як мати рідна:
Люба, мила і привітна.
Я люблю твою природу;
Лук, лісів чудову вроду;
І поля твої, і гори,
І блискуче синє море!
І твою прекрасну мову
Солов’їну, колискову,
І вірші твої, і пісні!
Повна ти чудес...І різних!
Україно! Україно!
На твоїй землі гостинній
Виростають, наче квіти,
Люди щедрі і привітні,
Люди добрі, працьовиті,
Сильні і талановиті,
Що одвіку прагли щиро
Тобі, ненько, волі й миру!
Завдяки такій родині,
Мужній, люблячій, єдиній,
Подолала ти недолю,
Здобула свободу й волю!
Війни ти й віки здолала,
Ще прекраснішою стала!
Я пишаюся тобою,
І кажу тобі з любов’ю:
„Україно! Україно!
Я навік твоя дитина!
Тож живи у славі й волі,
Хай тобі всміхнеться доля!”
Моя Украйна
© Copyright: Карина Бондаренко, 2009
Свидетельство о публикации №109062805851
Свидетельство о публикации №109062805851
Рецензии
