Вiщiй сон

Забута  історія  давніх  часів,
Та  пращурів  наших  могили.
Приходять  до  мене  вони  у  ві  сні,
Навчають  жить  славно  та  з  силой.

До  Правди  один  лише  шлях  приведе,-
Це  Слава  єдиного  Бога.
І  світ  правой  віри  чекає  та  жде,
Коли  обереш  ти  дорогу.

Всі  сумніви  з  страхом  тримають  мене,
Чіпляюсь  за  старую  долю,
Антихрист  вже  хутко  по  світу  плине,
А  я  все  не  виберу  волю…

Прокинься,    козаче,  на  тебе  надія,
Вже  Спаса  забули  народи,
Від  Вишнього  силою  ти  володієш,
А знов  утекти все  плекаєш  нагоду.

Не  треба,  козаче,  багатство  збирати
В  грошах,  у  жінках  та  речах.
Не  треба  від  долі  своєї  тікати,
Бо  ти  перетворишся  в  прах.

Вже  продали  землю  за  долар  та  гривню,
І зрадники  знову  прямують  на    схід,
Людину  простую  схватили  за  гриву,
На  поміч  не  прийде  ні  брат,  ні  сусід…

Іди  до  народу,  мій  брат  –  характерник,
Пора  вже  згадати  обов`язок  свій.
Пора прорубатись  крізь  страшнії  терни,
Назустріч  яскравого  Сонця  Зорі.

Не  треба  чекати  коли  тебе  кличуть,
Бо  сили  немає  у  них  вже  кричати,
Ти  їм  покажи  своє  чесне  обличчя,
Візьмися  їх  правильно  жити  навчати.

Війна  вже  іде,  і  народ  вимирає,
Без  пострілів,  бою  та  трути,
Це  жадібність  кожного  в  пекло  штовхає,
Веде  до  насилля  та  смути.

Ти  їм  покажи  Православ`я  дорогу,
Де  честь  козака  над  усе,
З  Любов`ю  ідуть  нехай  люди  до  Бога,
Щоб  він  просвітлив  їм  лице.

Країна  засяє  і  стануть  радіти
Архангельскі  сили  за  нас,
Святими  героями  родяться  діти
У  тих  хто  під  Богом  весь  час.