Біль переросте у щось широке,
І воно, як глибочінь небесна,
заховає смутку відчуття високе
і розрадить тихо, поцілує чесно.
Все минає: і чекання, і любов, і туга,
Тіло і без серця новий день вінчає,
Біль той і минуле - то недуга,
І лише майбутнє ліки має.
День за днем отак біжить щомиті
І тремтить, мов павутина,нескінченний час,
А сьогодні хочеться так жити
і тримати це життя для нас!
Бо воно одне, і цінність його незліченна,
І радіти треба від усього,
Туга, смуток і любов священна
Прокладає в вічність нам дорогу.
Бiль переросте у щось широке
© Copyright: Галина Базильчук, 2009
Свидетельство о публикации №109062604646
Свидетельство о публикации №109062604646
Рецензии