Як прірва біль,
Як стогін жаль,
Як мить життя
До тебе і без тебе.
А в тобі жах,
А в тобі забуття,
Коханий мій,
До мене і без мене.
Ми ще живем,
Але пів серця –
Небуття,
Провалля, розпач
І іще щось, любий,
І назв нема,
І навіть слів нема!
Тобі так легше ? –
Тоді хай так все
І буде!
Як прiрва бiль
© Copyright: Ярослава Боровикова, 2009
Свидетельство о публикации №109062500113
Свидетельство о публикации №109062500113
Рецензии