А весілля було не моє,
Хоч у біле мене одягали.
Роки щастя зозуля кує,
А мені і століть було б мало.
Всміхаюсь, вдаю, що щаслива, але
Щось вбиває, гнітить мою душу.
Я змирюсь, полюблю. Все мине –
Своїй долі коритися мушу…
Напиши мені, доле, листа
Про чарівні далекі міста,
Де так хочеться дихати маєм.
Я туди хоч думками полину,
Буду слухати спів солов’їний
І в садах десь мій біль заблукає…
А весiлля було не мо...
© Copyright: Июльский Покой, 2009
Свидетельство о публикации №109062303944
Свидетельство о публикации №109062303944
Рецензии