недоля
Моя недоля ткала рушники.
Вона зі мною грала у мовчанку,
А хтось просив дівочої руки.
За нелюба, за нелюба старого
Весна дівоча буде віддана!
Лише про смерть тепер благаю Бога
При свічці уночі біля вікна…
Свидетельство о публикации №109062303941