Пiсня Навки
під вечір тихо лине над ставком.
Хто загубив коралове намисто,
віконце заквітчав запашливим бузком?
В криницю хто кидає жовте листя,
а в березні муркоче до котів,
і солов’ям підсвистує так чисто,
ховаючись у темряві кущів?
Щоб ти не спав...
Щоб марив дивиною...
Бурхливо милувався місяцем ясним...
Летів у теплих сутінках за мною,
вразливе серце Навки загубив.
Свидетельство о публикации №109062006670
Натхнення й наснаги
З повагою
Братья Хомоспиритусы 23.03.2010 18:17 Заявить о нарушении