Чумацький шлях моєї долі -
Вже ледь чалапають воли.
І віз життя повзе поволі,
Поскрипує, мов постоли.
Десь вдалині стежина гине,
Зникає з втомлених очей.
І світом морок тихо плине,
То ранок - син сумних ночей.
Мені не треба більш нічого.
Й на возі засинаю я.
Мене так стомлює дорога -
Лишень моя і нічия.
Та над моєю головою
Ще світить зірка угорі.
І я живу - живу Тобою -
Промінчиком тії зорі.
***
© Copyright: Сергей Шаталов 2, 2009
Свидетельство о публикации №109061806740
Свидетельство о публикации №109061806740
Рецензии