Спогад
Неба сягАли
І, впившись блакиттю,
Лягали до ніг.
Ми йшли обійнявшись,
Сміялись, співали,
І шибеник-вітер
Підхоплював сміх.
Тужили та квИлили
Чайки, мов струни,
Прибій шаленів
І змивав всі сліди.
Губились над морем
Пісень наших луни,
І в цілому світі
Лишень Я і Ти!
І що то є щастя?
Хіба хто це знає?
Та роки минають
І, диво із див,
Згадаю той вечір,
І серце співає
Навіяний небом
Та морем мотив.
Свидетельство о публикации №109061800671
З повагою
Олена
Елена Радлинская 16.07.2009 15:32 Заявить о нарушении