Солов"ї, спиніть спів голосний,
Та лягайте у дібровах спати.
Покладу в колиску звиток мрій,
Їх до ранку буду колисати..
Заспіваю їм свої пісні.
Та хіба ж пісні, то сум натомість.
Невеселі знову... Знов сумні,
Як моя трагікомічна повість.
А пробудить вранішня роса
Мої мрії, приспані піснями
Забринить між росами сльоза
За усим, що було поміж нами.
Солов, 1, спин1ть сп1в голосний..
© Copyright: Любовь Иванова 2, 2009
Свидетельство о публикации №109061806325
Свидетельство о публикации №109061806325
Рецензии