Давно вже відгули гармати…
Рокам немає вороття.
Але живі ще ті солдати,
Які вмирали за життя.
Що йшли у бій, точніше в пекло,
Не славу щоб якусь здобуть,
А в рідні щоб краї лелеки
Ніколи не забули путь.
Вони пройшли сніги і вітер,
Пекуче сонце, зливи, град.
Заради того, щоби жити,
Щоб повернутися назад.
Багато довелось стерпіти.
Ці роки – майже як життя!
І кров їм довелось пролити…
Минулому немає вороття.
Вони змогли, вони зуміли,
Здолали все, здолали всіх,
І здобули те, що хотіли –
Дітей веселий мирний сміх.
Давно вже вiдгули гармати
© Copyright: Олег Десятириков, 2009
Свидетельство о публикации №109061806316
Свидетельство о публикации №109061806316
Рецензии