Смерть-украiночка

Як смерть малюють - знає всяк, мабуть:
Кістлява баба в білому з косою.
Та в цьому шкіці - лиш загальна суть.
Я уточнив би, є вона якою.

Безноса? Точно: сифіліс - страшний,
Не вилікував - амба, нема мови.
А в іншому - портретик чарівний!
У смерті карі очі й чорні брови.

На голові - гарнесенький вінок
З барвіночка. Про це не дуже знають,
Та русскіє цю квітку (от кіно!)
"Травою гробовою" називають.

Сорочка біла в смерті? Далебі.
Але, дозвілля маючи віками,
Вона ту льолю вишила собі
Червоними і чорними нитками.

Білизну гарну - дуже любить смерть,
І в неї кравчик на тім світі спритний -
Тож носить жовті трусики, бігме,
І ліфчик чи то синій, чи блакитний.

А після офігєннєйших подій
Безноса вбрана ще гарніше трохи:
Сорочка міні (врізала поділ)
І чисто помаранчеві панчохи.

Смерть - щира україночка! Чому?
Бо їй роботи море в нашім краї,
Бо де країну іншу вам візьму,
В якій народ так швидко вимирає!

Ніщо так, як безносої жнива,
В нас не організовано належно.
Зате демократична, правова,
Соборна, самостійна, незалежна!

Квітень 2009