Птах 2009

Я  — поранений птах,залишаючи дах,
Лечу понад землею.               
Мисливець жорстокий,
Як вітер одинокий,
Зламав мої крила..
..Любила.
            
Сили не втрачу, — йому все пробачу.
Лише зовсім трішечки  поплачу.
Тобі мої сльози - на згадку, на вдачу..
З тобою  Святий Боже  — хай допоможе!

Латочки на душу свою нашию,
Не бійся, коханий, я вмію.
 
Про біль розповім
Я у серці своїм,
Лише небесам,
Ти ж Вітер, тому знаєш все сам.

Образи тієї сажу,
Долонями розмажу...
Я злітаючи, її струшу  —
Я повинна, я мушу.

На найвищій  Скелі..
Трояндою у пустелі..
Я свій смуток залишу музиканту,  — нехай на сопілці заграє:
Він ноти знає..

Зі кришталевого струмка води я нап`юся,
Я - вільний птах, — нічого не боюся!

Втомує спрагу Істини водиця,
Я  — вільна, я  — птиця!

Все пробачила.
Щастиву мить тобі призначила,
Вмила душу: вже не болить,
Тільки серденько моє,  — лід,
Байдужий, наче..

Не бійся, коханий!
Воно не заплаче!..



П.С. Втілення натхнення: А.Гранте(Поетеса рідного міста)