***
1
Я вдивляюсь в це місто ззовні
Я окремо існую від нього.
По провулках, таких прозових,
Бродять люди, таки безногі.
Відчуваю це місто вперше,
І не бачу, чому радіти:
Плачуть тіні, будівлі підперши.
Вірять тіні в любов, як діти.
Вірять тіні... I тільки сонце -
Нескінченне, вінчане рухом.
Я на місто дивлюсь у віконце:
Бродять люди, такі безрукі...
2
.. .Як прокинусь, у місті - січень,
Хуртовини до підвіконня...
І мороз, відставний язичник,
Намалює свої ікони.
Я молитимусь аж до ранку,
До наступного, бо так треба...
І чекатиму на веснянку,
Що повільно злітає з неба...
Я вдивляюсь в це мiсто ззовнi... укр
© Copyright: Константин Куликовъ, 2009
Свидетельство о публикации №109061505956
Свидетельство о публикации №109061505956
Рецензии