Не віддам ні краплини болю,
Якщо навіть ти будеш кусатись;
Хай же кров’ю стікають очі -
Не від тебе прозріння чекати.
Не від тебе втече у спокій
Розтривожена мить прокидання;
Вічний сон. Тільки сон... І сміх твій
У поганському храмі світання.
А в рожево-брудних очницях,
Як відбиток у дзеркалі, ляже
Слід величного ката - зради,
Що стає безпорадно так нашим.
2001
Зрада
© Copyright: Александр Васильевич Бойко, 2009
Свидетельство о публикации №109061502568
Свидетельство о публикации №109061502568
Рецензии