Поцiлунок
Всміхнись очима незабудок.
Чомусь плюскоче в них незнаний
І теплий, і таємний смуток.
Оддам рожевих мальв принаду
Тобі, соколику мій любий,
Жоржин яскравих серенаду –
Цілунком знайденої згуби.
Щоб спалах наших вуст і серця
Сягнув висот. Святе єднання!
Заглянь в очей моїх озерця.
Чи бачиш там вогонь кохання?
(Фото Сергея Антонова)
Свидетельство о публикации №109061502514
Цей вiрш проникнув до мого серця як нiжний свiтлий промiнь...
Щиро дякую! З повагою,
Василий Теодорович Скрипец 19.09.2009 07:20 Заявить о нарушении
Гарних Вам вихідних!
З теплом
Валентина Чайковская 19.09.2009 09:47 Заявить о нарушении