Ще свiт не знав такого лиха,
Такого в свiтi не було -
Рябий вусань чортам на втiху
Посiяв на Вкраiнi зло.
Покрив червоними тряпками
Столи та стiни - домовини,
I божевiльними стежками
Повiв до щастя Украiну.
А ми радiли, бо здурiли,
Молилися на упиря,
Бо нам i Бога замiнили,
Та залишили кобзаря:
"Повставайте...", повставали -
Волю окропили
Вражою кров,ю , своею полили,
Старi кайдани порвали -
Новi начепили.
А в сiм,i новiй ,великiй
Нас годують з рук,
Що не батько, то калiка,
Що не син - байстрюк.
Чи ж ми проклятi на вiки,
Що знущаються з нас так,
Ллются кровi й поту рiки,
А народ жебрак.
Як було, то так, мабуть, i буде
© Copyright: Александр Куценко 2, 2009
Свидетельство о публикации №109061400860
Свидетельство о публикации №109061400860
Рецензии