До Л. В
Паралізувавший мозок стукіт серця
Вбивається у груди вже три дні,
І, наче дощ вже плаче не відверто,
І, наче я вже не така як всі...
Я озираючись ходжу навколо,
І кожен звук лелекою ловлю...
"Привіт"--моє обличчя знову біля твого,
І знову струм заграв мелодію свою:
Якийсь шалений ритм жадає тіло
Й вустами доторкнутися до вуст, --
Таким фатальним подихом пробігло
Бажання знов тебе відчуть...
Іще хоч раз поглянути у вічі,
В зеленім світлі знов побачити тепло,
Нехай на мить -- не прошу вічність,
Але, щоб з серця трохи відлягло...
Свидетельство о публикации №109061205712
Любовь Иванова 2 26.06.2009 22:31 Заявить о нарушении
З теплом, Оля.
Ольга Стужная 26.06.2009 23:33 Заявить о нарушении