Буть може що одного разу,
Коли печаль здолає гнів.
Сховаю далі я образу,
ввійду у твій маленький дім.
Я розкажу,про біль,про ласку.
Печаль свою,про забуття.
Що загубив свою я казку.
Ту що шукав усе життя.
Про всі своі безсонні ночі.
Забувши сором свій на мить.
Інших я любить не хочу.
Бо рана в сердці ще болить.
Ти помовчиш,всміхнешся мило.
Хоч і зрадіеш у душі.
І скажеш,я тебе любила
Та все міняеться в житті.
Боль
© Copyright: Еклер, 2009
Свидетельство о публикации №109061105025
Свидетельство о публикации №109061105025
Рецензии
