Кохання

                " Кохання."

                Кохання по землі іде
                Воно святе і разом грішне
                Богами людям вже дано
                Кохати ближніх і всевишній
                На це всіх нас благословив.

                Кохання - це Богів дарунок
                Спокуса Д"явола воно
                Щасливим будеш ти кохавши
                Нещасним будеш теж тоді.

                Багряним листям в осени
                Воно звисока поглядає
                Проводить через ліс людський
                І в зимку щиро направляє.

                Зима - це білий сніг навкруг
                Як лист паперу-білий,білий
                Кохання дивиться на світ
                Крізь очі твоі голубі

                Душа легка,немов пушинка
                Взлітає до небес сама
                Зеленим,сонячним килимом
                Вкриває землю вже весна
                Природа від зими проснулась
                Кохання скоро одягнулось
                В яскравий, весняний наряд

                Що робиться з людьми тоді
                Вони шаліють від кохання:
                Забувши вік, посаду,чинність
                Пірнають в омут з головою
                І мало хто з них випливає...

                Кохання по Землі іде
                Воно святе і разом грішне.