Менi б до сонця...

Стевия
Мені б до сонця доторкнутись
Да так, щоб не спалити рук.
У хмари ніжно загорнутись,
Мов птах, відчути неба звук.
І відірватись від землі
Забувши про печаль і муки.
І мов на янгола крилі
Летіти у Господні руки.
Нехай прийме своє дитя,
Любов`ю серце обігріє.
І розповість про сенс життя,
Про те, що так душа давно вже мріє!
А очі висушить від сліз
І вселить радість і надію.
Бо там де Бог - любов є скрізь,
Господь лиш щастям володіє...


© Copyright: Стевия, 2009
Свидетельство о публикации №109061103051
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Стевия
Рецензии
Написать рецензию
О, Вікторіє! Гарно! Мене навчили - хочу і вас навчити: у заголовку замість нашої букви і пишіть англійську "і" - сайт її побачить.
З повагою,

Людмила Юферова   17.11.2010 13:58   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Стевия