Життя м1няе блиски...
Рахує перегони…
Вже непостійні тиски,
По рейкам йдуть вагони…
Здалеку світлофор
Залякує червоним.
У пам’яті з тих пір,
Лише станційні дзвони...
Попереджали нас,
Тепер рахуємо шпали…
Підтримуємо час,
Який не відчували…
Черговий провідник
Від нервів розгулявся...
Та ось миттєво зник,
За протягом подався….
І дає нам доля перця,
І двері зачиняє,
Наступна – зупинка серця,
Нам диктор сповіщає…
Автор Геннадій Сівак.
30 травня 2009 року.
Свидетельство о публикации №109061100100
Сильно. Щоправда, ритміку останньої строфи я щось не зрозуміла.
На все добре! Л.Романчук.
Леся Романчук 11.06.2009 23:36 Заявить о нарушении
Дякую Вам за відгук.
Дещо піпрацював останню строфу.
На все добре!
Хай щастить Вам!
З теплом, Геннадій.
Геннадий Сивак 15.06.2009 22:46 Заявить о нарушении
Сергий Дубенко 25.06.2009 09:06 Заявить о нарушении
Я маю на увазі слово - протяг, що на россійській мові - сквозняк.
Дякую за увагу.
З повагою, Геннадій.
Геннадий Сивак 30.06.2009 17:47 Заявить о нарушении