1.
Квіткою ніжною
Щастя моє зросло.
Очі твої були
Радості джерелом.
Та загули вітри,
Осінь листки зрива -
Все нам нагадує:
Час наш мина!
Приспів.
Чому? Чому? Милий, скажи мені,
У снах моїх живеш,
Спокою не даєш
Ти мені?
Скажи, скажи,
Чому дощі ідуть -
Радості не дають
Спраглій душі?
2.
Знову омиє дощ
Наші з тобой стежки...
Чекаєм зустрічей
З кимось у майбутті...
Та вже цілунків смак,
Ніжних обіймів жар,
Сердець єдиний стук
Будуть чужі...
Чому?
© Copyright: Ирина Однобурцева, 2009
Свидетельство о публикации №109061004216
Свидетельство о публикации №109061004216
Рецензии