Листопад

Заштопала осінь  хмаринами синь.
У латах все небо, де оком не кинь.
Насвистує вітер високим фальцетом,
Роздмухує краплі дощу рикошетом.

Встеляє пожухлеє листя  шляхи. 
Кружляє, мов птахи, летить на дахи.
Закрила весь обрій з кришталю фіранка.
Гріхи і спокута...,   від ночі до ранку.
 
Пробилось крізь хмару проміння у світ.
Всміхнулась румянцем калинова віть.
Стоять хризантеми величні ретиво.   
Стривайте, морози, не руште це диво.


Рецензии
Висять дощі, порозпускали коси
і вітру їх ніяк не заплести...

Але хай весніє...
Щиро

Надя Чорноморець   17.02.2011 12:19     Заявить о нарушении
Як хороше: “весніє”! ДЯКУЮ, Надієчко!
І Вам сонячних та погідних днів!

Валентина Чайковская   18.02.2011 10:18   Заявить о нарушении