Я не лiто...
Я не літо. Так, не літо.
Скільки років вже прожито,
Скільки років? Їх не лічу.
Хочеш, я тобі позичу?
Я не літо.Ще й не осінь.
Про кохання мрію досі.
Лице його – свята врода.
Це від нього насолода.
Хочу я таке кохання,
Що серцям дає єднання.
Серце зиче його ладу.
Доленько, минай ти зраду.
Я не осінь. Та й не літо.
Говорю про вік відкрито.
Все одно кохання мало,
Скільки б років не минало.
Говорю я серцю: - Досить!
А воно не слуха, просить...
© Copyright: Людмила Дзвонок, 2009
Свидетельство о публикации №109060800466
Свидетельство о публикации №109060800466
Рецензии