Любовь и вера

Любов i вiра – то мене рятує,
Без цього не прожив би й дня,
Якби ти знала, як душа страждає,
Коли на самотi лишаюсь я.

Думки мої як ластiвки навколо кружать,
Спокою серцю й тiлу не дають,
Усi клiтинки мозку за тобою тужать,
Розпач i роздуми всю кров гарячу п’ють.

Ти з ним, а я один лишився iз собою
I хочу вiрити, що зiйдемось колись,
Кохана, мила, хочу буть з тобою,
Заради Бога, прошу, повернись.

Тривати довго так воно не зможе,
Страждань кiнець завжди бува один,
Себе ламать й принижувать не гоже,
Тебе не вартi iншi, а тим бiльше вiн.

Тож зрозумiй ти клич душi моєї,
Почуй його крiзь вiдстань й голоси:
Нiхто крiм нас не подола проблеми цеї,
Нiхто крiм тебе не зведе мости.

Скажи лиш "так" i ти побачиш, рiдна,
Що я тобi на все життя згожусь,
Хоч житимем не в роскiш, рачей бідно,
Та це не зрушить наш з тобой союз.

Три лiтери лише в iменнях наших,
То символ божий, трiєця свята,
Увiруємо ж запорукам старших,
Що Юра й Рая – не розлий вода.

Тiлець i Овен – двi iстоти мирнi,
На спiльнiй нивi спiльне в них єство,
Друг другу завжди можуть бути вiрнi,
Доводить це життя, що не одне пройшло.

Менi потрiбна ти й нова родина наша,
Очистить серце й душу у руцi свiча,
Хай збудеться в житті лише усе найкраще:
Кохання вiрний символ – наше дитинча!