В к наш золотий...
Роки минули, вік наш золотий
Уже позаду - вже не повернути...
А щастя є? Хоч як його крути -
Чи не було, чи нами вже забуте.
Та ні, брешу, в дитинстві ще колись,
Коли я бігав по калюжам босий,
Я на веселку радісно дививсь,
І світ таким здававсь мені хорошим!
Біля ріки ще плакала верба,
Я малював на небі з хмарок коней...
Не знав тоді я що таке журба,
Лишень стискав від радощів долоні...
І ластівки вертались навесні -
Вони зимою десь були далеко.
Вертаючись співали нам пісні,
Та клекотали на стовбі лелеки...
© Copyright: Ярослав Лапкевич, 2009
Свидетельство о публикации №109060703670
Свидетельство о публикации №109060703670
Рецензии
не детство, думаю, наше золотое время. И даже не молодость. А те годы, в которые мы наиболее раскрываемся - и как личности, и как профи... И как поэты, возможно )) Золотое время - это время плодов. Именно поэтому мудрец Соломон сказал: "Детство и юность - суета..."
Не жалей о детстве!
Зара Норд 12.11.2011 19:44 • Заявить о нарушении
Не жалей о детстве!
Зара Норд 12.11.2011 19:44 • Заявить о нарушении