(укр.)
Чи може то байдужий фатум,
Чи генотип, чи ниций фарт -
Та вже дівчиськом вайлуватим,
Таємний сенс звичайних фарб,
Вже знала я, та й малювала
Чарівний світ дитячих мрій,
В якому образів навала
Вставала в ще непевний стрій.
Тому батьки, хоч і наївні,
Одного разу - пальці в хрест,
Та й відвезли свою царівну
В художню школу скласти тест.
Я там нітрохи не знітилась,
Бо ж фарби любії - зі мной,
Та все, чим серденько молилось,
Вкладала я в малюнок той.
Експерт підкравсь до мене ззаду
(я й досі озиратись мушу),
Та пензлем тикаючи, аду
Став ляпать в рай, в дитячу душу,
Ще й гуркотів: "Дивись, ван-гог",
Та знову ляпав, педа-гог.
Хоч хист - признав. Батьки радІ.
Як же я плакала тоді!...
2009
Педагог
© Copyright: Владимир Хвостик, 2009
Свидетельство о публикации №109060505893
Свидетельство о публикации №109060505893
Рецензии
Ніколи не чув про такого. Точніше - щось чув, але не читав.
)
спс
Владимир Хвостик 22.06.2009 19:42 Заявить о нарушении
)
спс
Владимир Хвостик 22.06.2009 19:42 Заявить о нарушении