Мої метелики…
Вони – вічне сяйво,
Істеричне диво,
Марево…
Сяють кольорами
І з нами
Без втоми граються,
Лаються за мої погляди.
Іди.
Стеж за ними
Строкатими
Стежками,
Мальовничими смужками
У повітрі.
То – воля.
Сваволя підсвідомості,
Ці відомості
Колись давно
Вони мені диктували.
Позіхали,
Всміхаючись,
Лаючись за мої погляди…
Мої очі.
Я з них назовні,
З метеликів.
Вони повні
Енергії,
Що всюди.
Йдемо туди, де світло,
Де небо за стелю,
Таку оселю
Своїми руками
З метеликів…
Я можу.
Ти тільки вір.
В мене…
Дикий звір
Як рябе кошенятко.
В моїх венах
Струм.
Це їх дотики.
Їх багато.
Досить для безтілесності…
метелики
© Copyright: Рия Аллер, 2009
Свидетельство о публикации №109060407732
Свидетельство о публикации №109060407732
Рецензии