Чому не бачиш мо сни
Чи то вони прийти не сміють
Між нами вічниї стежки
Між нами полум‘я аліють
Ми згоримо в байдужій тьмі
Запалимо життя собою
І не шкода, що ти лиш в сні
І не шкода, що не зі мною
А втім, лети, то твої крила
Та чутно, що з усіх сторін
Безодня плаче, мов дитина
Що не зустрінемось. Не вір!
Я так люблю тебе! Я душу
Тобі віддам, лиш попроси
О, як в житті у цьому душно
О, чом не бачиш мої сни.
Свидетельство о публикации №109060401619