Людське iм я
Його, що річ, від справ не відплямуєш.
Воно одне-єдине на весь вік,
Як збережеш - отак ним й погордуєш.
Проте в шухляду довгу не вкладай,
І пилом не притрушуй на майбутнє.
Немов люстерко, чисто протирай,
Воно - то є душі твоєї світло.
Іди, моя дитино, гордо в світ!
Ім'я, мов сонце, образ твій осяє.
Ти з неплямованим - весняний цвіт,
Всі труднощі життєві подолаєш.
Свидетельство о публикации №109060305479