Я розумію, як мені здається,
Хто твій кумир. І хто - твоя любов.
Що - твій вівтар, і що - твоя фортеця,
Яких круг храми носиш корогов.
І - моє серце твоїм болем б’ється.
І - це мені вже зовсім не здається.
* * *
Є в українській мові слів аж два,
Щоб почуття назвати. Це – “кохання”
І ще – “любов”. Тремтливії слова.
А більш яке? Чи перше, чи останнє?
Люблю тебе, чи ні? Даруй, - не знаю.
Я ж не дарую, що тебе кохаю.
Розумию
© Copyright: Светлана Тысячная, 2009
Свидетельство о публикации №109060205718
Свидетельство о публикации №109060205718
Рецензии