В житті моїм було всього доволі:
Добра, невдач, гріхів і каяття,
А нині я безмежно вдячна долі,
За подароване прекрасне почуття.
Воно мене то гріє, надихає,
а то кидає у холодний піт..
І я неначе в полум"ї згоряю,
як у далекі вісімнадцять літ..
Спасибі, любий, за сьогодні й завтра..
За цей неспокій і за дивний рай..
І я кажу собі : "Ти цього варта!
Люби, блаженствуй, мучся і згорай!"
Таке в житті уже не прийде знову,
То ж я віддам усе своє тепло..
Щоб з часом, у години вечорові..
Зігріла згадка, що зі мною це було..
Я хочу відкохати за минуле,
за миті ті, що не повернеш знов,
Я рада, що мене не обминула,
Найкраща і хвилююча любов..
Л.Іванова 2
В житт1 мо1м було всього довол1
© Copyright: Любовь Иванова 2, 2009
Свидетельство о публикации №109060104547
Свидетельство о публикации №109060104547
Рецензии
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.