Відкриваються очі і вмикається світло,
До сцени направлені кроки.
Кайдани на тіло вдягнеш непомітно,
В гримерці залишиш себе і свій спокій.
Софіти, як лезо, поріжуть твій зір
І в залі вбиваюча тиша.
Ти вчора – троянда, сьогодні ти – звір,
А завтра ти те, що сценарій напише.
І знову ти лялька в чиїхось руках,
І знову ти тіло в чиїхось думках.
Чужа ти для себе – знайома для всіх,
Вмираючи з горя, видавлюєш сміх…
Ти тисячі ролей ще маєш зіграти
І долями сотень людей проживеш.
На сцені сьогодні повинна вмирати,
А завтра на сцені ти знов оживеш.
Сьогодні сказали побути німою,
Хоч є що сказати, знову мовчиш.
Нікого сльозами вже не здивуєш,
Їх бути справжніми не вчи…
І знову ти лялька в чиїхось руках,
І знову ти тіло в чиїхось думках.
Чужа ти для себе – знайома для всіх,
Вмираючи з горя, видавлюєш сміх…
Марионетка укр. язык
© Copyright: Сана Козачок, 2009
Свидетельство о публикации №109060103247
Свидетельство о публикации №109060103247
Рецензии
Много лет тому назад я ездила отдыхать с бабушкой в Ивано-Франковск, там очень быстро, как все дети, выучила украинский язык...
Как-будто с детством встретилась...
Всего Вам доброго
ирина.
Ирина Кузина-Анащенкова 01.06.2009 20:06 • Заявить о нарушении
Как-будто с детством встретилась...
Всего Вам доброго
ирина.
Ирина Кузина-Анащенкова 01.06.2009 20:06 • Заявить о нарушении
приятно вызывать хорошие эмоции, спасибо!
сама безумно люблю украинский язык, родной, даже самые простые слова звучат красиво...
Сана Козачок 03.06.2009 17:14 Заявить о нарушении
сама безумно люблю украинский язык, родной, даже самые простые слова звучат красиво...
Сана Козачок 03.06.2009 17:14 Заявить о нарушении