Лавра
Без особливої мети,
Та, мабуть, доля привела
Туди, де сяяли хрести.
Понад Дніпром плив передзвін,
Величний й щемний водночАс,
І щось будив у серці він
І зупиняв суєтний час.
Горіла свічечка мала
Тремтливим полум"ям ясним,
Повільно вглиб печер ішла,
Сама не знаючи, за чим?
І там, де тиша вікова,
Біля святинь, біля церкОв
Нараз молитись почала,
Хоча й не знала молитОв.
А в серці - невимовний жаль,
І світла радість, сум легкий,
СкорбОта і яснА печаль,
Й надії промінець крихкИй.
Душа чи плаче,чи співа,
І чисті сльози на щоці,
Стають молитвою слова,
Тріпоче вогник у руці.
Февраль,2001
Свидетельство о публикации №109052906034
С поклоном
Елена
Елена Радлинская 16.07.2009 15:19 Заявить о нарушении
Спасибо за душевное тепло! С искренним уважением.
Эмине 16.07.2009 23:52 Заявить о нарушении