Дощі. У грудні.
Друже Київ,
Ти в спогадах таке не мав.
Розлите по асфальту світло
Туман з неоном обійняв.
Не маєш гадки де ти, що ти,
Залиті силуети вкруг
Водою у вікні маршрутки.
Зненацька поринаєш в круг -
В невидиме магічне коло,
Як то в відлуння всіх темряв,
Що поглинає день навколо.
Уламки світу дощ спіткав.
- Не час прогулянок..
- Гадаєш?
А як на мене
Дивний день
Як піднесу до неба очі -
В обличчя краплі
I пісень
Ті краплі грають
Дивним ритмом,
Виспівуючи мені,
Як ще не вкрите снігом листя
Про весну мріє позимі.
Зника кудись перебіг часу -
Це місто, де ти річ в собі.
Дощі. У грудні.
Любий Київ,
За день цей дякую тобі.
25 грудня 2008 р.
Дощi у груднi
© Copyright: Сергей Петрашевич, 2009
Свидетельство о публикации №109052803434
Свидетельство о публикации №109052803434
Рецензии