Літа мої подалися, їх не зупинити.
Зачекаю у криниці, може схочуть пити.
Я чекаю, виглядаю літа молодії,
Вони мабуть пролетіли, ніби мої мрії.
Та куди ж ви понеслися, до якого краю?
Я побіг би на край світу, та стежки не знаю.
Повертайтесь літа мої, буду вас чекати,
Мушу я вас на одинці, дещо запитати.
Виглядаю з під долоні, чи не біжать коні.
Вже, як снігом, сивиною зацвітають скроні.
Сонце ходить, як ходило по одній дорозі,
Моє серденько забилось в сумі і тривозі.
Не сумуй моє серденько, відгони тривогу.
Мені доля таку дала у житті дорогу.
Мушу я пройти цим шляхом, яким ходить сонце,
Тільки й світу що я бачив із свого віконця
Лiта моi подалися
© Copyright: Иван Дорош, 2009
Свидетельство о публикации №109052703026
Свидетельство о публикации №109052703026
Рецензии