Сумна балада

Прийшов до Бога янгол й запитав:
"Що таке любов? Про неї чув, але не відчував!"
І Бог в одну погожу днину
Заслав на землю і зробив з нього людину.
І в мить, коли він крила склав
Він зрозумів, що смертним став і відчував.
Одного дня по місту йшов
І погляд він у натовпі знайшов.
Русяві коси, сірі очі
Йому являлися щоночі.
Йому приходила у сни
І вирішив її знайти.
Йшов дощ. Він вирішив пройтись
І раптом ось вона. Їх погляди зійшлись.
Він зрозумів, що не в силі відпустити
І з цього дня разом почали жити.
Вона в життя своє впустила
Незнаючи, що янгола любила.
Чого хотів відчути - він відчув
Так покохав, що ким він є забув.
І голова йшла обертом від щастя
Не знав він про свої напастя.
Одного дня його кохана захворіла
У нього на руках зомліла...
Страшний діагноз...він не хоче чути
Не хоче вірити йому й збагнути
Він бачить як вона страждає
І в яких муках помирає
І в грудях серце стиснулось до болю
Ненавидів себе та свою долю.
І разом з ним заплакали і небеса -
З небес вода, з його очей сльоза.
І грянув грім і голос пролунав -
"Тепер відчув ти, те чого не знав!"
Бог натякнув, що час на небо повертатись,
І час з коханою прийшов прощатись.
І янгол запитав чи в силі він змінити
Становище речей і що робить аби вона продовжувала жити.
Він дуже сильно покохав
За неї вмер й серце віддав.
І в мить, коли його серце в середині неї забилось
Воскрес він й диво з ним трапилось
І знову янголом він став
У небі серед хмар літав.
Вона одужала і стала далі жити
Його пригадуючи і лиш його любити.

Історія ця про любов
Як янгол на землі її знайшов.
За неї він помер і крила склав
Бо з нею щастя він пізнав.
Хоч вийшло так вони залишились не разом
Він завжди поруч був й не покидав ні разу.