стихи на украинском языке

                ШКОЛА.

Школа це-країна знань.
Країна друзів, людей чудових.
Найблищий шлях, до нових по знань.
До відкриттів, у всесвіті нових.

Вчителі, провідники.
Що дарять нам, все те що знають.
Ведуть вони нас, всіх к добру.
Любов’ю серце, заповняють.

І любим школу ми! Свій край!
Країну-матінку свою.
Ми живимо, в епоху знань!
В епоху казок, на яву.


                Вінниця.

Пліч-о-пліч козаки йшли.
До Вінниці вели шляхи.
І груддю Ії захищали.
Та ніби матір берегли.

Бурхливий Буг, води несе.
Через літа, та скрізь століття.
Змінилося навколо все.
А Вінниця, вона живе.
І буде жити, тисячоліття.

Козацька слава, гримить досі.
Лунає піснею по землі.
Не спінимось на пів дорозі.
Бо є, серед нас ще, козаки.

Збудуємо разом, нове місто.
Відновимо старі мости.
Не тільки ті,що через річку.
А ті що,у кожного в душі.

             Приспів.

Хай слава твоя, лунає віка.
Благословенна, земле Поділля.
Ми любим тєбє, бо ти наша земля.
Свободи і волі, дала ти нам криля.

 

                2

З покон віків, над сивим Бугом
Жили у мирі козаки.
І мріяли вони, про счастья.
Про мир, та спокій на землі.

Яскравою зіркою Поділля.
Сливеш ти Вінниця в піснях.
Найкраще місто України.
Ти завжди, в наших є серцях.

Священних церков, святі дзвона.
Що дня, тебе благословляють.
Для нас ти наче, немовля.
І всі тебе оберігають.

Хай Бог тебе благословить.
Позбавить від усіх завад.
Цінуйте люди, кожну мить.
Збудуємо разом, місто сад.

З покон віків над сивим Бугом.
Птахи кружляють по весни.
З покон віків, на земле рідній.
Жили у мирі, козаки.

                Приспів.

І вірить кожний, прийде час.
Розвіє вітер, страждання дим.
І радість всіх, охопить враз.
Бо ти для нас, єдиний дім.


                3

Наш рідний край, земле подільська.
Хвала народу, твоєму.
За те що він, в боях відстояв.
Країну, матінку свою.

Хоча тремтіло, в грудях серце.
І розум, страх переповняв.
А все ж вперед, йшли козаки.
Ні жоден з них, не відступав.

Ще ні одна, ворожа сила.
Хоч і хотіла, не змогла.
Поставити нас, на коліна.
Зломити волю, козака.

Так збережемо, своє місто.
Культурі, зникнуть не дамо.
Тоді на серці, буде чисто.
У кожного в души, світло.
             
              Приспів.

І слава Вінниці в віках.
Лунає дзвоном, по степах.
Летить вона, не наче птах.
Несе на крилах, віри стяг.